Я прокидаюся, і бачу, настільки далеко потрібно ще рухатися. Вологе повітря і марення, уламки і згини ліктів, шум кроків і вікна темних готелів, йменування і безкінечності, проблиски і мерехтіння, все проходить повз мене і залишає всередині осад. Силуети з будинків посміхаються мені посмішкою Анжели Вікерс, я постійно повторюю в голові набір фраз, ( Read more... )

Для того, щоб повертатися назад і не боятись повторів. Вчинки, враження, покусування нижньої губи, власності і непристойності, прикрість і зосередження, спалахи кадрів і втеча у кути, потяги до протилежностей, прикраси і перемикання, серцебиття і розслаблення, контури і корватури, переходи і замикання, дикі посмішки і мління від несамовитостей, ( Read more... )

Отож, облизнемось і заглянемо під поверхню, не приховуючи свого задурманення і одержимості. У нас є залежності, справді, поки ти ховаєш одну, я створюю іншу, і ми по колу граємо цю веселу гру. Переміщуючи концентрацію і п"яніючи від несподіваного захвату, прокрадемося в найтихіший куточок нашої свідомості, закинемо ноги і прихистимо у себе масу ( Read more... )

Постати, перестати і пролетіти б поміж безглузді заперечення моїх недоношених чи перестиглих думок, що намагаються змалювати не надто банальну, а отже, непередбачливу течію майбутніх уявлень і сподівань. Не знаю, за яким принципом все відбувається і що від мене може вимагати за свої послуги Випадок, але, прошу... продовжуй в тому ж дусі ( Read more... )

Я не знаю, скільки стікло часу. Десять хвилин, годин, десять життів. Повторююся, я відчайдушно повторююся, краще залишити порожнім простір між цими виснажливими переливами чужого прояву. Мені вистачає того, що я не вмію торкатися твоїх таємниць, бажаних і зрадливих ( Read more... )